Rss Logo
Техніка безпеки Техніка безпеки
Меню
Реклама
Охорона праці
Українською Русским


Примірна інструкція з охорони праці для комірника


KOMITET МЕДИЧНОЇ ТА МІКРОБІОЛОГІЧНОЇ
ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

ПІ 1.9.10-038-1999

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
для комірника

м. Харків

УЖГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО

листом Національного наказом Комітету
науково-дослідного медичної та мікробіологічної
інституту охорони праці промисловості України
від 7травня 1999р. № 83 від 17 травня 1999р. № 62


ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
для комірника

м. Харків


1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Ця інструкція встановлює вимоги з охорони праці для комірника.
До складу робіт комірника входять і роботи з підвищеною небезпекою відповідно до п. п. №№ 11, 33, 39 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затв. Держнаглядохоронпраці 30.11.1993, № 123.

Всі роботи повинні виконуватись відповідно до цієї інструкції.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (стаття № 49) особи, які нс виконують вимоги інструкції з охорони праці, залежно від характеру порушень притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та карної відповідальності.
Комірник має постійне робоче місце.
Комірник повинен виконувати такі види робіт:
-прийом на склад, зважування, зберігання та видача зі складу різноманітних матеріальних цінностей: палива, сировини, напівфабрикатів, готової продукції, деталей, інструментів, речей тощо;
-переміщення матеріальних цінностей до місць зберігання вручну або за допомогою штабелерів та інших механізмів;
-керівництво роботою з завантаження. вивантаження вантажів та розміщення їх усередині складу;
-виконання інших робіт відповідно до Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника та розряду.
1.3. До виконання роботи за даним фахом допускаються особи, які:
досягли 18-річного віку;
прошили медичний огляд відповідно до наказу № 45 Міністерства охорони здоров'я України від 30 березня 1994 р. та не мають медичних протипоказань;
пройшли навчання. інструктаж з питань охорони праці. в тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків. про правила поведінки при виникненні аварій.
1.4. Комірник зобов'язаний:
-вміти користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
-повинен знати пожежну небезпеку газів, що зберігаються на складах, порядок евакуації балонів і правила гасіння горючих газів:
-дотримуватися обов'язків щодо охорони праці. передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього розпорядку підприємства, в тому числі:
-своєчасно починати і закінчувати роботу, дотримуватися часу технологічної та обідньої перерв;
-не виконувати роботи, непередбачені змінним завданням:
не находитися на роботі у позаробочий час без відповідного дозволу і керівника.
1.5. При виконанні даної роботи на комірника можливий вплив небезпечних та шкідливих виробничих чинників:
ФІЗИЧНИХ:
-знижена температура повітря робочої зони;
-підвищена або знижена температура повітря робочої зони:
-підвищена або знижена рухомість повітря;
-недостатня освітленість робочої зони;
-гострі кромки, задирки та шорсткість на поверхні пакувальної тари, інструментів (порізи склом).
ХІМІЧНИХ:
- вплив на організм людини крізь органи дихання, шкіряні покрови та слизові оболонки токсичних та дратуючих речовин.
ПСИХОФІЗІЩЛОГІЧНИХ:
- фізичні перевантаження.
1.6. На роботах з шкідливими та небезпечними умовами пращ, а також. роботах, пов’язаних и забрудненням, комірнику видається безкоштовно за установленими нормами спеціальний одяг та інші засоби індивідуального захисту у складі:
-халат бавовняний ГОСТ ССБТ 12.4.103-83;
-взуття шкіряне ГОСТ ССБТ 12.4 137-84*:
-рукавички бавовняні ГОСТ ССБТ 12.4.010-75,
За встановленими нормами також безкоштовно видається мило.

Одяг і взуття комірника на складах балонів з горючими газами повинні бути іскробезпечними. На випадок аварій зовні складу повинен бути передбачений аварійний комплект спецодягу та інших засобів індивідуального захисту.
1.7. При виконанні своїх обов'язків комірник повинен дотримуватися вимог санітарних норм та особистої гігієни:
-приступати до роботи у засобах індивідуального захисту;
-зберігати і приймати їжу тільки у відведених місцях;
-після роботи вимити забруднені частини тіла.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ


Перед початком роботи комірник зобов'язаний:

Перевірити та одягти засоби індивідуального захисту.
У приміщеннях, де застосовуються шкідливі речовини. за 10-15 хвилин до початку роботи включити системи припливно-витяжної вентиляції;
Перевірити справність обладнання. пристроїв, транспортних засобів та зливо-наливних споруд.
При виявлених несправностях обладнання та засобів колективного захисту сповістити керівника робіт (відповідального за проведення даної роботи) та не приступати до роботи до усунення виявлених несправностей.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ


Утримувати комори в чистоті і порядку. Слідкувати, щоб у них не було мух, тарганів та гризунів. Вентиляційні отвори складських приміщень, вікна повинні бути захищені металевою сіткою.
Оглянута правильність укладення предметів та матеріалів.
Отримана сировина, інструмент, матеріали повинні бути у непорушеній заводській упаковці.
Видача сировини у цех виконується комірником з записом у журналі. з наступним заповненням карти з видів виробів на підставі запису в журналі.
Перед видаванням інструмент необхідно його очистити від масла.
Промаслений папір від інструменту та ганчір'я не кидати на підлогу, складати його в спеціальний ящик.
На кожній упаковці з хімічними речовинами повинні бути написи або бирки з їх назвою і характерними особливостями (окислювач. самозаймисте. горюче тощо)
Безпечне змішане зберігання хімічних речовин
Хімічні речовини (тверді та рідкі) слід зберігати у закритих сухих приміщеннях або під навісом у тарі. яка відповідає вимогам відповідного ГОСТу або технічних умов, залежно від фізико-хімічних, пожежонебезпечних властивостей продукції та кліматичних умов. Під навісом дозволяється зберігання тільки тих хімічних речовин, які під впливом атмосферного повітря або води не розкладаються, не розігріваються та не займаються.
Ізольовано одна від одної повинні зберігатися хімічні речовини при горінні та розкладу яких виділяються токсичні пара та гази, які утруднюють процеси гасіння та евакуацію речовин, що находяться у приміщенні та для яких застосовуються різні засоби пожежогасіння.
СДОР дозволяється зберігати тільки відповідно до існуючих для них спеціальних правил.
СДОР. які можуть вступати у взаємодію одна з одною (наприклад. ціанистих сполук та кислот) повинні зберігатися окремо.
На складах СДОР необхідно проводити щомісячно технічний огляд та перевірку стану ємкостей та тари для зберігання СДОР
У складських приміщеннях бутлі з кислотами повинні зберігатись у котиках або дерев'яних обрешетках, висланих усередені соломою або обрізками. змоченими розчином хлористого кальцію.
Зберігати кислота, лугу або інші хімікати у підвальних приміщеннях не допускається.

На складах розчинів луги та кислот необхідно постійно контролювати працездатність аварійних душів та запаси нейтралізуючих розчинів для негайного змивання у тих випадках, коли розчини влучають на оголені частини тіла.

Плавикова кислота повинна зберігатись у бутлях, покритих парафіном, установлених у ящики.
Контейнери-бочки та балони з рідким хлором повинні зберігатись у закритих сховищах.
Хлорне вапно необхідно зберігати у щільній дерев'яній або металевій, захищеній від корозії тарі окремо від горючих речовин та балонів із стисненими та зрідженими газами.
Аміачну воду, перекис водню (3-30% розчин) необхідно зберігати у скляній або металевій тарі.
Миючі засобі необхідно зберігати у щільно закритій тарі.
Формалін необхідно зберігати у скляних бутлях, дерев'яних. емальованих або алюмінієвих бочках.
Пергідроль повинен зберігатись в умовах. що забезпечують відсутність прямого впливу сонячних променів.
Температура у приміщеннях для зберігання пергідролю повинна бути не вище 30 С.
Умови зберігання пергідролю повинні виключати попадання пилу та інших забруднюючих домішок у приміщення зберігання
Пергідроль не допускається зберігати у герметичній тарі. Пробки, що закривають бутлі з пергідролем, повинні мати отвори або фаски для виходу газу.
На тарі, що містить пергідроль. повинен бути напис «Бережись опіку».
У приміщеннях для зберігання пергідролю повинно бути водяне опалення.
Активоване вугілля необхідно зберігати у пакетах або у металевих закритих барабанах.
Їдкий натр (каустична сода) необхідно зберігати: кристалічний - у сталевих гофрованих барабанах, рідку (розчин) - у сталевих бочках.
Відчиняти барабани з кришталевим їдким натром необхідно тільки за допомогою спеціального різака.
Тара для зберігання метанолу повинна бути герметично закрита та опломбована. На ній повинен бути нанесений найме незмивною фарбою:
«Обережно! Отруйні речовини»
3.8.24. Транспортна тара з-під метанолу повинна спорожнюватись повністю. без залишків продукту. Опорожнена тара з-під метанолу повинна бути промита великою кількістю води (не менше ніж двократним заповненням).
Забороняється зберігати сумісно (в одному складі) метанол з етиловим спиртом, так як це може призвести до їхнього переплутання і отруєння виробничого персонал).

Карбід кальцію повинен зберігатись у металевих закритих барабанах у неопалюваних сухих приміщеннях. Не допускається зберігати його у підвальних приміщеннях та низьких місцях. які затоплюються. Майданчик зберігання карбіду кальцію повинен бути вище рівня нульової відмітки прилеглої території не менше ніж на 2 м.
Розкриття барабанів з карбідом кальцію повинно виконуватись спеціальним латунним різаком, що виключає можливість утворення іскри. Залишок карбіду кальцію у барабані повинен бути надійно захищений від можливого попадання в нього вологи.
Кожна бочка, балон. ящик, мішок. пакет тощо повинні мати чіткі написи, ярлики та бирки з назвою хімічної речовини та їх характерними властивостями На кожну партію повинен бути паспорт. Немаркіровані препарати, які виявлені на складі, підлягають аналізу або знищенню.
Комірникам забороняється у приміщеннях складу розфасовувати хімічні речовини, тому що це може призвести до отруєння.
Укладення вантажів повинно виконуватись таким чином, щоб забезпечити його цілість, міцність і вільний доступ до нього.
Гранично допустима вага вантажу для жінок при підйомі та переміщенні вантажів постійно на протязі робочої зміни - 7 кг; при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину) - 10 кг.
Важковагові і громіздкі предмети необхідно вкладати на нижні полиці стелажів і шаф або на спеціально відведені майданчики у коморі.
Для доступу на полиці верхніх стелажів застосовувати справні пристрої.
Затарена сировина та готова продукція, які зберігаються не на стелажах, повинні штабелюватись. Напроти дверних прорізів складського приміщення необхідно залишати проходи шириною рівною ширині двері, але нс менш 1 м.
При ширині складу більше ніж 10 м вздовж складу по центру повинен бути прохід шириною не менше 2.0 м.

При складуванні затарених вантажів (мішки з сипкими вантажами. ящики, коробки зі штучним вантажем тощо) необхідно передбачати проходи між штабелями шириною 1.0 м не рідше ніж через 12 м; відстань від штабелів до стін - нс менше 0.8 м.

Стелажі, призначені для укладки сировини і матеріалів. повинні бути міцними і надійно закріпленими. мати написи гранично допустимих навантажень на них.
3.8.34. Засіб укладення вантажів повинен забезпечувати:
-безпеку працюючих на штабелі і біля нього;
-міцність штабелів і вантажів. що находиться в них;
- механізоване розбирання штабеля і підйом вантажу навісними захватами підйомно-транспортувального обладнання;
-циркуляцію повітряних потоків при природній або штучній вентиляції закритих складів,
3.8.35. Ширина проїздів в складах, по яких пересхваегься цеховий транспорт (візки, штабелеукладники, електронавантажувачі, електрокари тощо). повинна встановлюватись з урахуванням габаритів вантажених транспортних засобів плюс 0.8 м при односторонньому русі. а при зустрічному русі - не менше подвоєної максимальної ширина вантаженого транспортного засобу плюс 1.5 м.

Відстань між штабелями для проїзду електронавантажувачів вздовж фронту штабелів повинна бути не менше 3.5 м, для проїзду без штабелів - не менше 2 м.

Відстань від штабеля до елементів електричного освітлення повинна бути не менше 1 м.
В складах повинні бути вивішені номери телефонів пожежної охорони і медичних установ, куди необхідно звертатися у випадку пожежі і травмування персоналу.
У встановленому місці складу повинна бути обладнана аптечка з необхідним набором медикаментів.
3.9. Безпечне зберігання легкозаймистих (ЛЗР) та горючих рідині (ГР) в транспортній тарі
3.9.1. ЛЗР повинні зберігатись в металевій тарі.
В окремих випадках для зберігання особливо чистих і викликаючи корозію рідин (спирти. ефіри, кислоти) допускається застосування скляної тари - закритих бутлів ємкістю до 80 л. в обрешетках з ущільнюючим матеріалом
3.9.2. Зберігання бочок на підлозі при ручній укладцці допускається не більше ніж в два яруси, при механізованій - в три яруси. Зберігання бутлів допускається тільки в один ярус. Бочки повинні зберігатись тільки пробками вверх.
По ширині штабеля або стелажа треба встановлювати (вкладати) не більш двох бочок. Проходи для транспортування бочок повинні бути шириною не менше 1.8 м.
Для відвертання руйнування тари, при її зберіганні і транспортуванні. від дії підвищених температур ступінь наповнення її не повинна перевищувати 80% об’єму ємкості.
У випадку пошкодження гари або появі в ній будь - яких несправностей її необхідно негайно усунути з складу,
Підготовка тари (миття металевих бочок і скляних бутлів) повинна виконуватись в спеціальних приміщеннях. ізольованих від приміщень зберігання.
3.10. Безпечне зберігання ЛЗР і ГР в резервуарі
3 10.1. Майданчики. на яких розміщуються резервуари. повинні мати гладку поверхню, для забезпечення можливості безперешкодного стоку пролитої рідини.
3.10.2. Території майданчиків повинні бути очищені від рідини, сміття, сухий травм і листя. Горючі матеріали на цій території не складуються.
3.10.3. Для відвертання впливу сонячних променів наземні резервуари для зберігання ЛЗР повинні бути пофарбовані світлою фарбою.

На кожний резервуар повинна бути складена технологічна карта, в якій вказується номер резервуару, його призначення. тип, максимальний рівень наливу, мінімальний залишок, швидкість наповнення і спорожнення. Якщо в резервуарі зберігається продукт, що вимагає підігріву, то необхідно проставити в карті максимальну температуру підігріву продукту.
В процесі експлуатації резервуарів необхідно постійно здійснювати контроль за герметичністю резервуарів, станом прокладок фланцевих з’єднань, сальникових засувок, за справністю дихальних клапанів і вогнеперешкоджувачів. При температурі повітря вище 0С° перевірки повинні проводитися не рідше і разу на місяць. а нижче 0С0 - не рідше двох разів на місяць. Дихальні клапани і сітки повинні очищатись від бруду, а в зимовий час ото льоду.
Дихальна арматура і вогнеперешкоджувачі, встановлені на резервуарах повинні бути відрегульованими. Ходити безпосередньо по даху резервуару забороняється. бо це може призвести до нещасного випадку.
При появі тріщин по швам, в металі стінок або днища, діючий резервуар повинен бути негайно спорожненим. Перед ремонтом резервуару всі засувки на сусідніх резервуарах і трубопроводі необхідно прикрити повстю. просочуваною антипіренами (у літній час повсть змочити водою).
Гідравлічний запобіжний клапан необхідно заповнювати тільки рідиною, яка важко випарюється та не замерзає. Заміна виконується після кожного викиду рідини.
Перед заповненням резервуару рідиною необхідно перевірити справність замірного приладу. При огляді резервуарів. відборі проб або замірі рівня рідини слід застосовувати пристрої. що виключають іскроутворення при ударі.
3.10.10. Під час огляду резервуарів, відбору проб, заміру рівня рідини і зливо-наливних операцій допускається використати для освітлення тільки акумуляторні ліхтарі у вибухобезпечному виконанні.
Користуватися для освітлення сірниками, факелами, свічками. гасовими лампами, а також відбирати проби ЛЗР через верхній люк резервуару під час закачування або відкачування продукту забороняється. бо це може призвести до вибуху і пожежі.

Люки, що служать для заміру рівня і відбору проб з резервуарів. повинні герметично закриватись, а отвір замірних люків повинні бути обладнаними кільцем з металу (з внутрішньої сторони), що виключають іскроутворення.
Для захисту резервуарів від прямих ударів блискавки і розрядів статичної електрики повинен здійснюватись нагляд за справністю блискавковідводів та заземлюючих приладів. з перевіркою на омічний опір і раз на рік (влітку при сухому грунті).
ЛЗР і ГР не повинні зберігатися в тарі на відкритих майданчиках і температурою спалахування 45 °С і нижче.
У сховищах дозволяється зберігати рідини в скляних бутлях. розміщених в кошики. Кошики з бутлями допускається розміщувати групами не більш 10 бутлів в кожному, в два ряди по 5 бутлів в кожному ряді. Між групами бутлів повинен бути прохід шириною не менше 1м.
Порожня тара і укупорювальний матеріал не повинні зберігатися у сховищах.
Зливо-наливні операції під час грози забороняється проводити. бо це може призвести до вибуху і пожежі.
Зливні шланги повинні бути постачені наконечниками з матеріалів. що виключають можливість іскроутворення при ударі.
Для запобігання розбризкування при наливі і зливі рідини наконечник шланга повинен бути опущений до дна цистерни. При наливі і зливі рідини з температурою спалахування пари 45С і нижче обслуговуючий персонал повинен особливо обережно відкривати і закривати критики люків цистерн, приєднувати шланги та інші прилади до цистерн, не допускаючи при цьому у дарів.
Перед початком зливо-наливних операцій необхідно перевірити справність вентилів, що переключаються, правильність їх відкриття, а також щільність шлангів і телескопічних труб Виявлені несправності в приладах повинні бути негайно усунені,
Під час зливо наливних операцій не допускається переповнення і облив цистерн рідиною Для відвертання переливання продукту при його наливі в цистерни слід застосовувати обмежувачі рівня наливу.
Відігрівати застиглі рідини в зливо-наливних стояках і приладах цистерн слід тільки парою, гарячою водою або нагрітим піском.
Підігрівати застиглі ЛЗР допускається паровими або водяними грілками (змійовиками), а в'язкі горючі рідини - електричними грілками. В процесі підігріву необхідно стежити за тим, щоб при розширенні продукту від нагрівання не відбувся перелив і викид його з цистерни.
Зливо-наливні прилади, трубопроводи, стояки і арматура повинні проходити регулярний огляд і планово-запобіжний ремонт. Виявлені несправності і виток слід негайно усувати, а при неможливості усунення - роз’єднати зламані елементи.
В процесі експлуатації складів ЛЗР і ГР забороняється відступати від слідуючих правил (пунктів, рекомендацій), які можуть привести до пожежі:
- експлуатація резервуарів, які мають перекоси, тріщини, а також зламані контрольні прилади, що підводять продуктопроводи і стаціонарні протипожежні прилади та інше обладнання;
розлив ЛЗР і ГР;
переповнення резервуарів і цистерн;
відбір проб з резервуарів під час зливу або наливу ЛЗР і ГР;
укладення бочок без прокладок між ярусами;
прийом на зберігання пошкоджених бочок, бочок без пробок або закритих не відповідними тарі пробками;
застосування інструменту для відгвинчування пробок з металу, що дає іскри;
3.10.25. У складах для зберігання ЛЗР і ГР необхідно вести постійний контроль за цілісністю і дієздатністю:
газоаналізаторів і газосигналізаторів;
постійно діючої примусової загальнообмінної і аварійної вентиляції;
освітленням робочим і аварійним, телефонним зв'язком;
опаленням.
3.11. Безпечне зберігання балонів зі стисненими. зрідженими і розчиненими газами
При зберіганні балонів на відкритих майданчиках необхідно захистити їх від прямих сонячних променів, атмосферних опадів і ґрунтових вод.
Розміщення групових балонних установок без розривів від будівель допускається тільки біля глухих негорючих стін виробничих будинків
Зберігати групові балонні установки необхідно в шафах або спеціальних замкнутих будках з негорючих матеріалів.
Балони з горючими газами (водень. ацетилен, пропан, етилен тощо) повинні зберігатись окремо від балонів з киснем, стисненим повітрям, хлором, фтором та іншими окислювачами. а також окремо від інших токсичних газів.
При зберіганні і транспортуванні балонів треба слідкувати, щоб на балони з киснем не попадав жир і не було контакту арматури з промасленими матеріалами.
При перекачуванні балонів з киснем вручну не треба їх брати за вентилі.
При складуванні треба стежити, за тим, щоб не було ударів балонів одного по одному, падіння ковпаків і балонів на підлогу.
Балони з горючими газами, у яких виявлені витоки, необхідно терміново усунути зі складу.
На складах балонів з газами не повинні зберігатися інші речовини, матеріали і предмета
Балони, наповнені горючим газом, і які мають башмаки, повинні зберігатись на складах у вертикальному положенні.
Для запобігання їх падінню балони необхідно встановлювати в спеціально обладнані гнізда. клеті або огороджуватись бар'єрами.
3.11.9. Балони, які не мають башмаків. повинні зберігатись в горизонтальному положенні на дерев'яних рамах або стелажах.

При укладенні балонів в штабелі висота їх не повинна перевищувати 1.5 м. вентилі балонів повинні бути закриті ковпаками. направленими в один бік.
3.12. Безпечне зберігання горючих порошків і лікарської рослинної сировини.
3.12.1. Вихідні лікарські засоби. допоміжні речовини слід розміщувати на стелажах. в шафах При необхідності допускається зберігання їх пакування в транспортну тару на підлозі. заздалегідь поклавши піддон.

До кожної партії лікарських засобів, допоміжної сировини і таропакувальних матеріалів повинна бути прикріплена етикетка з вказівкою завода-виготівника, найменування, номеру серії, партії, дата виготовлення, умов» зберігання і аналізу відділ технічного контролю (ВТК). Без аналізу і дозволу ВТК використати лікарські засоби, сировину і допоміжні речовини в виробництві не допускається.

При розміщенні необхідно враховувати агрегатний стан речовин (рідкі окремо від сухих, газоподібних). фізико-хімічні властивості і вплив різноманітних чинників зовнішнього середовища, а також терміни придатності.
Отруйна, сильнодіюча і наркотична лікарська сировина повинна зберігатись в окремому приміщенні, забезпеченому охоронною сигналізацією, відповідно до вимог зберігання наркотичних і отруйних речовин.
Порошкові і здрібнені матеріали необхідно зберігати в закритих сухих приміщеннях, захищених від попадання атмосферних опадів і ґрунтових вод.
Здрібнені речовини, що при взаємодії одна з одною викликають запалення і вибух. а також речовини для яких використовують різноманітні засоби пожежогасіння треба зберігати окремо.
При зберіганні порошків. що плавляться при горінні необхідно передбачати прилади, що перешкоджають вільному розтіканню розплаву по підлозі, з приміщення в приміщення або на сходові майданчики.
Здрібнена продукція, що надходить на склад в мішках. барабанах, бочках та іншій тарі. повинна зберігатись на стелажах або в штабелях.
Штабеля сипких матеріалів необхідно розміщувати так. щоб було виключене зміщення різноманітних речовин при складуванні та їх транспорту, ванні.
Стелажі, призначені для укладки здрібнених речовин в тарі, повинні бути вогнетривкими, міцними і мати написи про гранично допустимі для них навантаженнях.
Здрібнені і порошкові матеріали треба зберігати от опалювальних приладів не менш, чим 1м.
При відкритті самонагрівання або розкладу матеріалу, що зберігається, необхідно негайно усунути пошкоджену тару з складу і прийняти заходи щодо ліквідації процесу. який розпочався.
Розсипаний порошок, пошкоджену тару, обривки паперових мішків і мішковину слід негайно прибрати з приміщення.
Приміщення складу та його обладнання повинно систематично очищати від пилу, що осідає. Терміни і засоби очистки зумовлюються цеховою інструкцією.
Лікарську рослинну сировину необхідно зберігати в сухому приміщенні, що добре вентилюється. Складування виконується тільки на стелажах, встановлених на відстані не менше 0.13 м від підлоги з висотою укладки не більш 2-2, 5 м для ягід, плодів, насіння. бруньок і 3-4 м для всієї іншої сировини. Штабеля розміщуються з розрахунку: відстань від стін - не менше 0.25 м. між штабелями - не менше 0.5 м; центральний прохід - не менше 2м.
Різану лікарську сировину слід зберігати в тканинних мішках. порошок - в подвійних мішках: внутрішній паперовий. багатошаровий. зовнішній - тканинний.
Лікарська рослинна сировина. що містить ефірні олії. необхідно зберігати в ізольованому приміщенні в добре укупореній тарі.
3.12.17. Забороняється:
-зберігання рослинних масел сумісно з горючими речовинами;
-зберігання речовин з простроченим терміном придатності;
-зберігання сировини, інструментів, матеріалів поблизу опалювальних приладів;
-експлуатація газових плит, побутових електронагрівальних приладів в приміщенні комори, тому що це може -призвести до пожежі.
Паління дозволяється тільки у спеціально відведених місцях.
При виявленні під час роботи несправностей на робочому місці, в обладнанні та засобах колективного захисту зупинити роботу, вимкнути обладнання, прилади. Повідомити про це керівника робіт та без його вказівки робот) не відновлювати.
Порядок повідомлення адміністрації про випадки травмування:
3.15.1. Про кожний нещасний випадок свідок. працівник. який його виявив. або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
3.15.2. Зберегти до початку роботи комісії по розслідуванню обстановку нещасного випадку на робочому місці і стан обладнання такими, якими вони були на момент випадку, якщо це не погрожує життю і здоров'ю навколишніх робітників і не призведе до аварій.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ


Прибрати приміщення комори від сторонніх предметів, промасленого паперу і промасленого обтирального матеріалу.
Вимкнути обладнання.
Прибрати робоче місце.
Ключі здати в установлено місце.
При виявленні недоліків в роботі обладнання та засобах колективного захисту повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ


До аварійних ситуацій відносяться:
-розгерметизація технологічних трубопроводів, обладнання та тари з викидом продукту, його пари, пилу у виробниче та зовнішнє середовище;
-загоряння технологічних трубопроводів, обладнання, продукту та 313;
-відключення електропостачання, яке живить засоби колективного захисту. обривання і коротке замикання електрокомунікацій, електрообладнання.
У разі розливу ЛЗР та ГР необхідно вимкнути електроживлення загальним рубильником, розлитий продукт засипати піском, пісок зібрати і усунути у безпечне місце.
У випадку займання ЛЗР та ГР необхідно:
негайно приступити до її гасіння, застосовуючи відповідні для даного випадку засоби гасіння (пісок, порошкові та інші вогнегасники);
негайно вимкнути вентиляцію, нагрівальні прилади;
винести з приміщення тару з вогненебезпечними речовинами.
При виникненні іскріння (спалахування) струмоведучих частин електрообладнання, комірник зобов'язаний його негайно обезживлити, повідомити про це керівника робіт або іншу посадову особу.
У випадку виникнення пожежі комірник зобов'язаний:
-припинити роботу;
-відключити вентиляцію;
-обезживлити електрообладнання;
-негайно розпочати гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння і повідомити за телефоном 01 у пожежну охорону.
5.5. Порядок надання першої долікарської медичної допомоги у випадку травмування (отруєння):
Комірник повинен вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому при нещасних випадках до прибуття лікаря.
Послідовність надання першої допомоги:
-усунути вплив на організм шкідливих чинників, які погрожують здоров'ю та життю постраждалого (звільнити від впливу електричного струму, винести із зараженої атмосфери, погасити одяг, що горить тощо);
-визначити характер та тяжкість травми, найбільшу загрозу для життя постраждалого та послідовність заходів щодо його врятування;
-виконати необхідні заходи щодо врятування постраждалого за порядком терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів. провести штучно дихання, зовнішній масаж серця. зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку тощо);
-підтримувати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного працівника;
викликати швидку медичну допомогу або лікаря, або прийняти заходи для транспортування постраждалого у найближчий лікарський заклад.
Допомога постраждалому, яка надасться не медичними працівниками, не повинна замінювати допомогу з боку медичного персоналу та повинна надаватися лише до прибуття лікаря.
5.2.3. Конкретні дії щодо надання першої допомоги постраждалому при різних ураженнях описані в інструкції з надання першої (долікарської) медичної допомоги, яка вивчається комірником при проходженні первинного та послідуючих інструктажів з питань охорони праці.

Інструкція опрацьована Державним науковим центром лікарських засобів

Заст. директора

Зав. лабораторією охорони праці


Коментарі до новини

Додати коментар
Ваше імя:

Код* код


Схожі статі
Пошук


Реклама
Найпопулярніші
новини
Техніка безпеки при роботі за компютером Техніка безпеки при роботі за компютером

Наказ Про  затвердження розроблених та погоджених  посадових інструкцій, функціональних   обов’язків програм з питань охорони праці та безпеки  життєдіяльності в школі Наказ Про затвердження розроблених та погоджених посадових інструкцій, функціональних обов’язків програм з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в школі

Інструкція про заходи пожежної безпеки у службових приміщеннях (офісі) Інструкція про заходи пожежної безпеки у службових приміщеннях (офісі)

Правила користування порошковим вогнегасником Правила користування порошковим вогнегасником

Правила накладання джгута Правила накладання джгута

Інструкція з охорони праці кухаря Інструкція з охорони праці кухаря

Програма вступного інструктажу з охорони праці та безпеки життєдіяльності школи Програма вступного інструктажу з охорони праці та безпеки життєдіяльності школи

ПРОГРАМА  вступного інструктажу з безпеки життєдіяльності  для учнів  (середня та старша школа) ПРОГРАМА вступного інструктажу з безпеки життєдіяльності для учнів (середня та старша школа)

Перша допомога при кровотечах Перша допомога при кровотечах

Інструкція з охорони праці  оператора котельні,  яка працює на газовому паливі Інструкція з охорони праці оператора котельні, яка працює на газовому паливі